Позовна давність: три роки, які працюють на обидві сторони
Загальна позовна давність — три роки (ст. 257 ЦК), для пені та штрафів — один рік (ст. 258 ЦК). Перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення (ст. 261 ЦК). Слово «могла» — об'єктивний критерій: якщо право зареєстровано у відкритому реєстрі, строк іде з дати реєстрації, а не з моменту, коли позивач «дізнався». Позов до суду неналежної юрисдикції давність не перериває (ст. 264 ЦК). Суд застосовує давність лише за заявою сторони, поданою до ухвалення рішення першою інстанцією (ст. 267 ЦК). Тому в кожному відзиві я першим рядком перевіряю дати; для позивача, навпаки, рахую строк до подання і за потреби обґрунтовую поважність пропуску.
Юрисдикція і спосіб захисту
Спір між суб'єктами господарювання йде до господарського суду за ГПК, спір за участю фізичної особи — до загального суду за ЦПК. Помилка означає закриття провадження і втрачені місяці, іноді разом зі строком давності. Друга річ — спосіб захисту за ст. 16 ЦК. Він має реально відновлювати право, а не фіксувати порушення. Приклад із практики: наказ про передачу землі вже виконано, договір укладено і зареєстровано — скасування такого наказу нічого не повертає, і суд відмовляє саме через неефективність способу. Тому до подання позову я перевіряю: чи вичерпав акт свою дію, чи потрібні додаткові вимоги (витребування, скасування реєстрації), чи заявлено їх усі.
Забезпечення позову і активи боржника
Виграний спір нічого не вартий, якщо в боржника не залишилося майна. Тому паралельно з позовом готую заяву про забезпечення: арешт коштів або майна, заборона вчиняти дії, зупинення реєстраційних дій (ст. 149–150 ЦПК, ст. 136–137 ГПК). Заяву можна подати і до пред'явлення позову. Суд оцінює реальність ризику та співмірність заходу, тому обґрунтування будується на фактах — виведення активів, зміна засновників, продаж майна, — а не на припущеннях. Перед цим перевіряю боржника за відкритими реєстрами: ЄДР, реєстр речових прав, реєстр боржників, судові рішення. Якщо активів немає взагалі, кажу про це клієнту до сплати судового збору. Окремий випадок — коли майно вже виведено: як діяти кредитору, коли боржник переписав майно на родича, розібрав у статті.
Докази: що суд бере, а що ні
У господарському спорі виграє той, у кого повний комплект первинних документів: договір, специфікації, видаткові накладні, акти, платіжні доручення, листування з фіксацією дат. Електронне листування і скріншоти — допустимі докази, але їх варто засвідчити нотаріально або через сервіс вебфіксації. У цивільних справах — розписка, банківські перекази, медична документація, висновки експертиз. Нові докази в апеляції приймають лише за умови доведення неможливості подати їх раніше (ст. 367 ЦПК, ст. 269 ГПК), тому все, що можна довести, доводжу в першій інстанції. Я складаю перелік доказів на старті і показую клієнту, чого бракує.
