Документ від російського нотаріуса у спадковій справі: чи прийме його нотаріус в Україні

Опубліковано: 12 вересня 2026 · Адвокат Віталій Панов

Коротко головне

Тут дві різні відповіді, і плутанина між ними коштує спадкоємцям найдорожче.

Свідоцтво про народження чи про смерть, видане в росії, суд в Україні під час воєнного стану приймає без апостиля. Так прямо каже Верховний Суд, спираючись на постанову Кабінету Міністрів № 107.

Заяву про прийняття спадщини, посвідчену російським нотаріусом, українські нотаріуси приймають лише з апостилем і нотаріально засвідченим перекладом. Суди цю вимогу нотаріусів незаконною не визнавали, а спадкоємцям, які на неї не зважили, додаткового строку не дали.

І найважливіше: дата, коли російський нотаріус засвідчив підпис, нічого не важить. Рахується день, коли належно оформлена заява надійшла до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Якщо це сталося після шести місяців, спадщина не прийнята. Виняток один, і він для дітей.

Чому старе правило більше не діє

До кінця 2022 року документи з країн СНД приймалися в Україні без жодної легалізації на підставі Мінської конвенції про правову допомогу 1993 року.

Законом України № 2783-IX від 1 грудня 2022 року Україна зупинила дію Конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь і вирішила вийти з неї повністю. Закон чинний з 23 грудня 2022 року, а зупинення, за повідомленням МЗС, діє з 27 грудня 2022 року.

Відтоді працює Гаазька конвенція 1961 року: документ з рф має юридичну силу в Україні з апостилем, проставленим у державі, де його складено. Саме так у січні 2023 року роз’яснило нотаріусам Міністерство юстиції. Консульська легалізація як альтернатива недоступна, бо консульських установ України в рф немає.

З цього правила є один виняток на час війни, і про нього нижче. Він стосується одних документів і не рятує з іншими.

Що саме вимагається від документа

Закон України «Про нотаріат» № 3425-XII від 2 вересня 1993 року у статті 100 прямо встановлює: документи, складені за кордоном за участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації. Без легалізації такі документи приймаються лише тоді, коли це передбачено законом або чинним міжнародним договором.

Додатково стаття 15 того ж Закону відсилає щодо мови нотаріального діловодства до статті 9 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Тому російськомовний документ без перекладу нотаріус не прийме навіть з апостилем.

Практичний мінімум для спадкової справи виглядає так:

  1. Оригінал документа з проставленим апостилем.
  2. Переклад українською мовою, справжність підпису перекладача засвідчена нотаріально.
  3. Документи, що підтверджують родинний зв’язок зі спадкодавцем, теж з апостилем і перекладом, якщо вони видані за кордоном.
  4. Документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заяву подає не сам спадкоємець.

Останній пункт часто випускають з уваги. Якщо від імені дитини діє один з батьків, нотаріус має побачити документ про це, а не просто слова у тексті заяви.

Що каже Верховний Суд

Практика касаційного суду розкладається на три позиції, і їх треба тримати окремо.

Свідоцтва про народження і смерть: без апостиля, поки триває воєнний стан

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» встановила: під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення документи, виготовлені або засвідчені за кордоном уповноваженою установою чи особою за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються в Україні без апостиля чи легалізації, якщо станом на 24 лютого 2022 року вони приймалися без такого посвідчення. Постанова чинна.

Касаційний цивільний суд застосував її двічі у справах про встановлення фактів. У постанові від 15 серпня 2024 року у справі № 643/8133/23 йшлося про свідоцтво про смерть, видане в росії, а в постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 361/2105/24 про свідоцтво про народження. Висновок в обох однаковий: дія Мінської конвенції зупинена, за загальним правилом потрібен апостиль, але на час воєнного стану постанова № 107 звільняє такі документи від будь-якої легалізації. У другій справі Верховний Суд прямо назвав помилковим висновок нижчих судів про те, що російське свідоцтво дійсне лише за умови апостиля.

Тобто якщо спадкоємцю треба довести в суді родинний зв’язок або факт смерті російським свідоцтвом, вимагати від нього апостиль на час війни підстав немає.

Заява про прийняття спадщини: нотаріус вимагає апостиль, і суди його не поправили

Із заявами ситуація інша. У справі № 369/9808/24 спадкоємець з росії надіслав державній нотаріальній конторі заяву, посвідчену російським нотаріусом, без апостиля. Нотаріус письмово відповів, що заява видана на території рф і має бути засвідчена апостилем. Спадкоємець зробив апостиль і переклад, але повторна заява надійшла вже після спливу строку. Суди трьох інстанцій виходили з того, що перша заява була оформлена неналежно, а належна подана із пропуском строку. Верховний Суд ухвалою від 27 лютого 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

У справі № 746/171/24 спадкоємиця з росії підписала заяву в московського нотаріуса вчасно і надіслала представнику в Україну, але бюро перекладів відмовило в перекладі та апостилюванні, і в Україну належно оформлена заява потрапила через місяць після спливу строку. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року погодився з нижчими судами: вчинення дій щодо подання заяви на території росії не є поданням заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Чи суперечить вимога апостиля на заяві постанові № 107? Формально аргумент є, бо заява, посвідчена нотаріусом, теж документ, засвідчений уповноваженою особою. Але жоден із цих судів таку вимогу нотаріуса незаконною не визнав, і спадкоємці програли не через апостиль, а через дату. Тому будувати стратегію на спорі з нотаріусом про постанову № 107 означає витрачати на це ті самі шість місяців.

Строк: присічний, і жодна постанова уряду його не зупиняє

В обох спадкових справах спадкоємці посилалися на війну, проживання за кордоном, відсутність консульств і на пункт 3 постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року № 164, який передбачав зупинення строку для прийняття спадщини на час воєнного стану. Верховний Суд відповів однаково: правила про строк встановлює лише Цивільний кодекс, конструкції «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» він не знає, а пункт 3 постанови № 164 суперечить статтям 1270 і 1272 ЦК України і застосуванню не підлягає.

Проживання за кордоном, вік, відсутність поштового сполучення, нечіткість законодавства у воєнний час суди поважними причинами не визнали. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, на яку посилається касаційний суд, сформульовано головний критерій: поважними є лише ті причини, які унеможливлюють своєчасне звернення, і оцінювати їх треба насамперед за період від відкриття спадщини до спливу шести місяців.

Висновок для спадкоємця простий. Не дата підпису в російського нотаріуса, а дата надходження належно оформленої заяви до українського нотаріуса вирішує, чи прийнята спадщина.

Шість місяців: найчастіша і найдорожча помилка

Стаття 1270 Цивільного кодексу України (Кодекс № 435-IV від 16 січня 2003 року) встановлює для прийняття спадщини строк у шість місяців з часу її відкриття.

Цей строк не зупиняється через те, що спадкоємець перебуває за кордоном. Він не продовжується автоматично через війну. Він не залежить від того, скільки часу в рф оформлюється апостиль.

Типовий сценарій виглядає так. Спадкоємець дізнається про смерть родича, звертається до місцевого нотаріуса, підписує заяву, надсилає її поштою і вважає питання закритим. Через рік з’ясовується, що апостиля немає, переклад не робився, а шість місяців давно минули.

Що тоді залишається: позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за частиною 3 статті 1272 ЦК України. Суд задовольняє такий позов лише за наявності поважних причин пропуску. Сама по собі війна, без прив’язки до конкретних обставин саме цього спадкоємця, поважною причиною не вважається. В обох справах, згаданих вище, спадкоємцям з росії у додатковому строку відмовили.

Тому апостилювання документів варто починати одразу, а не за місяць до спливу строку.

Виняток, про який мало хто знає: діти

Для малолітніх правило інше, і воно працює на користь дитини.

Частина 4 статті 1268 ЦК України встановлює: малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від неї за частинами 2-4 статті 1273 ЦК. Те саме продубльовано в пункті 3.9 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року.

Це означає, що дитина набуває спадщину в силу закону з моменту її відкриття. Заява для цього не потрібна. Пропуск шестимісячного строку її прав не позбавляє.

Але набути спадщину і оформити її документально це різні речі. Щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, все одно доведеться подати нотаріусу документи про родинний зв’язок, і ці документи, якщо вони іноземні, знову ж таки потребують апостиля і перекладу.

Онуки: спадкування за правом представлення

Окрема ситуація виникає, коли син або дочка спадкодавця помер раніше за нього.

Стаття 1266 ЦК України передбачає спадкування за правом представлення: внуки і правнуки спадкодавця спадкують ту частку, яка належала б їхньому батькові або матері, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Тут нотаріусу потрібен повний ланцюг документів: свідоцтво про народження спадкоємця, свідоцтво про народження його померлого батька або матері та свідоцтво про смерть цієї особи. Кожен документ, виданий за кордоном, має бути апостильований і перекладений. Розрив у цьому ланцюгу означає, що частку не буде враховано.

Типові помилки, які ми бачимо в справах

Подання заяви за кордоном у розрахунку на те, що цього достатньо. Недостатньо, поки належно оформлена заява не надійшла до українського нотаріуса. Обидві справи, в яких спадкоємці програли, саме про це.

Розрахунок на постанову № 107 у спорі з нотаріусом. Суди застосовують її до свідоцтв про народження і смерть. Нотаріуси вимагають апостиль на заяві, і жоден суд поки не сказав, що вони неправі. Сперечатися можна, але не коштом шести місяців.

Апостиль на перекладі замість оригіналу. Апостиль проставляється на документі в державі, де його складено, а не на його перекладі.

Довіреність на подання заяви. Порядок вчинення нотаріальних дій прямо забороняє приймати заяви про прийняття спадщини, складені від імені спадкоємця представником за довіреністю. Представник може доставити заяву, підписану самим спадкоємцем, але не підписати її замість нього.

Невикористаний резервний шлях. Той самий Порядок дозволяє надіслати нотаріусу заяву поштою без засвідчення підпису або підписану кваліфікованим електронним підписом засобами електронних комунікацій. Нотаріус таку заяву приймає, заводить спадкову справу і вимагає донести належно оформлену заяву або прибути особисто. Це не замінює апостиль, але дає змогу зафіксувати звернення в межах строку, поки апостилювання триває.

Відсутність документа про повноваження. Заява від імені дитини без підтвердження батьківства чи опіки не працює.

Впевненість, що воєнний стан автоматично продовжив усі строки. Пункт 3 постанови № 164 обіцяв зупинення строку, але Верховний Суд визнав його таким, що суперечить Цивільному кодексу. Спадкоємець у справі № 369/9808/24 рахував строк саме за цією постановою і програв.

Очікування, поки «все влаштується саме». Спадкова справа не рухається, майно не реєструється, борги накопичуються, а інші спадкоємці тим часом оформлюють свої частки.

Чим ми допомагаємо

АО «ВСП ГРУП» веде спадкові справи з іноземним елементом: перевіряємо комплектність і придатність іноземних документів до подання, супроводжуємо звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, готуємо позови про визначення додаткового строку та про визнання права на спадщину, представляємо інтереси спадкоємців у спорах про частки і про визнання свідоцтв недійсними.

Перша консультація дає відповідь на головне: чи прийнято спадщину, які документи придатні, а які доведеться переоформлювати, і що робити першим кроком.

Вартість правової допомоги становить 5 300 грн за годину. Оплата здійснюється на рахунок Адвокатського об’єднання «ВСП ГРУП» на умовах публічної оферти.

Записатися на консультацію можна через сторінку контактів, за телефоном +38 050 256 9880 або на пошту vitalii_panov@vsp-group.legal.


Матеріал має інформаційний характер і не є правовою консультацією щодо конкретної ситуації. Правильна відповідь у спадковій справі завжди залежить від складу документів, дати відкриття спадщини і кола спадкоємців.

Потрібна консультація адвоката?

Опишіть свою ситуацію — адвокат Віталій Панов розгляне її та запропонує рішення. Конфіденційно, по всій Україні та за кордоном.

Звернутися за консультацією

← Усі статті

Написати у WhatsApp
Написати у Telegram