Прокурор подає позов і вимагає скасувати накази обласного органу земельних ресурсів, за якими фермерське господарство кілька років тому отримало землю в оренду. Одночасно — визнати недійсними самі договори оренди. Аргумент типовий: «держава дізналася про порушення лише під час перевірки». Між виданням наказів і позовом — понад чотири роки. Господарство весь цей час обробляє поле, платить орендну плату, вкладає в ґрунт.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення скасував і відмовив у позові повністю, стягнувши судовий збір на користь апелянта. Нижче — три аргументи, які спрацювали, і чому вони працюють не лише в цій справі.
Матеріал підготовлено на основі власної практики адвокатського об’єднання. Дані клієнта не розкриваються — адвокатська таємниця (ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Фабула: що саме оскаржував прокурор
Конструкція позову складалася з трьох блоків:
- Скасувати накази територіального органу земельних ресурсів про надання дозволу на розробку документації та про передачу земельних ділянок в оренду.
- Визнати недійсними договори оренди, укладені на підставі цих наказів і зареєстровані в Державному реєстрі речових прав.
- Повернути ділянки розпоряднику.
Прокурор виступав самостійним позивачем — не в особі конкретного органу, а від імені держави за ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України. Орган місцевого самоврядування, до комунальної власності якого землі перейшли пізніше, був залучений співвідповідачем.
Уже сама ця конфігурація створила проблему, про яку — нижче.
Аргумент 1: позовна давність починається з реєстрації права, а не з «моменту, коли прокурор дізнався»
Це найсильніший блок захисту й найчастіше — вирішальний.
Загальне правило
За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність — три роки. За ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Ключове слово — «могла». Це об’єктивний критерій, а не суб’єктивний. Не має значення, коли конкретний прокурор фактично взяв справу до провадження чи коли надійшла інформація від заявника. Має значення, коли розумно обачний суб’єкт мав можливість дізнатися.
Чому реєстрація в публічному реєстрі — це і є момент початку
Договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є відкритими. Інформацію про зареєстроване право оренди щодо конкретної ділянки можна отримати в будь-який момент.
Звідси висновок, який сприйняв суд: з дати державної реєстрації права оренди держава (і прокурор, який діє від її імені) об’єктивно мала можливість дізнатися про існування договору та про підстави його укладення. Саме ця дата — початок перебігу позовної давності.
У справі дати реєстрації припадали на вересень одного року. Трирічний строк спливав у вересні через три роки. Позов подано значно пізніше.
Прокурор не має «власного» строку
Поширена помилка — вважати, що для прокурора давність рахується від моменту, коли він виявив порушення. Це не так. За ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор набуває статусу позивача, але матеріальне право, яке він захищає, належить державі. Отже, і перебіг давності визначається за обізнаністю держави, а не окремого прокурора чи окремого органу.
Практична порада захисту: у відзиві завжди відокремлюйте два питання — (а) коли право було порушене та (б) коли про це можна було дізнатися з відкритих джерел. Друге питання майже завжди грає на відповідача.
Аргумент 2: позов до неналежного суду не перериває позовну давність
Прокурор посилався на те, що раніше вже звертався з аналогічним позовом — до суду іншої юрисдикції. Провадження у тій справі було закрите саме через непідсудність.
Суд цей аргумент відхилив. Логіка така:
- За ч. 2 ст. 264 ЦК України давність переривається пред’явленням позову. Але перерив пов’язується з позовом, поданим у встановленому порядку — тобто з дотриманням правил юрисдикції та підсудності.
- Позов, провадження за яким закрито через непідсудність, не розглядався по суті і не породив правових наслідків перериву.
- Час, витрачений на звернення не до того суду, залишається в межах загального трирічного строку і не додається до нього.
Це важливо ширше: «спроба звернення» не є еквівалентом звернення. Помилка з юрисдикцією коштує саме стільки, скільки триває неправильно обраний процес.
Поважність причин пропуску — окремий тягар доказування
За ч. 5 ст. 267 ЦК України суд може захистити право й після спливу давності, якщо визнає причини пропуску поважними. Але:
- Доводити поважність має позивач. Не суд шукає виправдання — сторона їх наводить і підтверджує.
- Аргументи на кшталт «велике навантаження», «пізно надійшли матеріали», «тривала перевірка» суди системно не визнають поважними для органу, який має повноваження й ресурс для контролю.
У справі жодних доказів поважності подано не було. Наслідок — ч. 4 ст. 267 ЦК України: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови в позові.
Практичний момент. Заяву про застосування позовної давності треба заявити до ухвалення рішення судом першої інстанції. Пропустили — в апеляції наздогнати вкрай складно. Це має бути перший рефлекс при отриманні «старого» позову.
Аргумент 3: «держава проти держави» — спору не існує
Другий блок, який спрацював, стосується самої структури позову.
Прокурор вимагав скасувати накази державного органу — і цей же орган (його правонаступник) був відповідачем у справі. Тобто прокурор, діючи від імені держави, судився з державним органом щодо актів держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 сформулювала підхід: позивач і відповідач в одній особі — це процесуальна конструкція, за якої спір відсутній. Держава не може мати спору сама із собою; внутрішньоорганізаційні питання вирішуються в порядку відомчого контролю, а не через господарський позов.
Апеляційний суд застосував цю позицію: у частині вимог про скасування наказів спір про право між сторонами не виник.
Ширший контекст: хто має бути позивачем
Пов’язане питання — чи взагалі прокурор може бути самостійним позивачем у такій конфігурації. Велика Палата у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 детально виклала умови представництва прокурором інтересів держави: прокурор має обґрунтувати, який саме орган уповноважений захищати цей інтерес і чому цей орган не здійснює або неналежно здійснює захист.
Формальне посилання на «інтереси держави» без ідентифікації компетентного органу і без доведення його бездіяльності — не є достатнім. Схожа логіка доказування працює і в спорах про витребування нерухомості — розбирали її у статті «Добросовісний набувач нерухомості». Це друга лінія, яку варто відпрацьовувати паралельно з давністю.
Аргумент 4: скасування виконаного наказу — неефективний спосіб захисту
Третій блок стосується ст. 16 ЦК України та концепції ефективності способу захисту.
Накази про передачу землі були вичерпані виконанням: на їх підставі укладено договори оренди, права зареєстровано, ділянки передано у користування. Наказ як індивідуальний акт вичерпав свою дію в момент реалізації.
Звідси: скасування такого наказу само по собі не повертає ділянку і не припиняє зареєстроване право оренди. Обраний спосіб захисту не здатний привести до реального відновлення становища — отже, він неефективний.
Це універсальний тест, який варто прикладати до кожного позову:
| Питання | Що перевіряти |
|---|---|
| Чи вичерпав акт дію виконанням? | Чи укладено на його підставі правочин, чи зареєстровано право |
| Чи відновить скасування акта становище? | Чи потрібні додаткові вимоги (віндикація, скасування реєстрації) |
| Чи заявлено ці додаткові вимоги? | Якщо ні — позов не досягає мети навіть за задоволення |
| Чи є менш обтяжливий спосіб? | Пропорційність втручання у право |
Що врахував апеляційний суд: підсумок
Рішення першої інстанції скасовано, у позові відмовлено повністю. Судовий збір за подання апеляційної скарги стягнуто на користь апелянта.
Три опори рішення:
- Позовну давність пропущено. Початок перебігу — дата державної реєстрації прав оренди у відкритому публічному реєстрі. Попереднє звернення до суду неналежної юрисдикції давність не перервало. Поважність причин пропуску не доведено → ч. 4 ст. 267 ЦК України.
- Спір у частині наказів відсутній — позивач і відповідач збігаються в особі держави (ВП ВС, 05.10.2022, № 922/1830/19).
- Спосіб захисту неефективний — накази вичерпані виконанням, їх скасування не відновлює становища.
Що з цього забрати фермеру, орендарю, забудовнику
Перевірте дати реєстрації своїх прав. Дата запису в Державному реєстрі речових прав — ваш головний доказ у спорі про давність. Витяг має бути в матеріалах справи від першого відзиву.
Заявляйте давність письмово і рано. Строк — до ухвалення рішення першою інстанцією. Формулювання «просимо застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в позові на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України».
Перевіряйте конфігурацію сторін. Хто позивач, хто відповідач, чи не збігаються вони в особі держави, чи обґрунтував прокурор підстави представництва за ст. 23 Закону «Про прокуратуру».
Тестуйте вимоги на ефективність. Якщо скасування акта нічого не змінює без додаткових вимог — це самостійна підстава для відмови.
Перевірте статус землі під об’єктами. Якщо на ділянці є будівлі, доля землі й доля нерухомості пов’язані — деталі у статті «Купив будівлю — а земля під нею?».
Зберігайте платіжні документи. Орендна плата, сплачена за весь період, — доказ добросовісності та відкритості володіння. Держава отримувала платежі й не могла не знати про існування договору.
Потрібна допомога у земельному спорі?
АО «ВСП ГРУП» веде господарські та земельні спори — від відзиву в першій інстанції до касації. Якщо ви отримали позов прокурора про скасування наказу чи визнання недійсним договору оренди землі, перше, що варто зробити, — порахувати строки. Часто справа виграється саме тут.
📞 Консультація: vsp-group.legal
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією у конкретній справі. Судова практика змінюється — актуальність правових позицій рекомендуємо перевіряти на дату звернення.